Lokaltreffen der ukrainisch-deutschen Gruppe

Berlin, 4. Dezember 2013
5. 12. 2013

Bericht über das Lokaltreffen der ukrainisch-deutschen Gruppe vom 02.-04.12.2013 in Berlin

Endlich haben wir uns das erste Mal in kompletter Besetzung getroffen und zwar in Berlin bei Sofia zu Hause. Immer mit dabei waren viele Bücher, Plätzchen, Schokolade, Kaffee  und in jeder Pause der Evromajdan.

Nachdem Claudia schon im Voraus das Arbeitsprogramm verschickt hatte, wussten wir genau, was auf uns zukam. Für jeden von uns war genug Zeit eingeplant. Wir arbeiteten an Stefans Übersetzung von Marianna Kijanowskas „Spiel mit Leben und Tod“ (AT für „Гра у живе і мертве“), wo wir zum Beispiel gerätselt haben, wie wir den eigenwillig kurzen Spitznamen vom Großvater ins Deutsche übersetzen sollten. Schließlich wurde aus „Di“ einfach „Did“. Der Rhythmus des lyrischen Textes durfte nicht verloren gehen. Dann war Nina dran. Sie hatte drei Kurztexte von Myroslaw Dotschynez übertragen. Anhand des ersten Textes überlegten wir, wie man mündliche Rede so übersetzt, dass die Persönlichkeit einer Figur spürbar wird? Außerdem gab uns Claudia bei Ninas dritten Text Tipps, wie man die dialektale Färbung beibehalten kann, ohne einen konkreten deutschen Dialekt zu simulieren. Constanze hatte drei Kurzgeschichten aus dem Band „Rosen, Regen, Salz“ von Dzwinka Matijasch vorbereitet. Es ging besonders darum, wie man eine kindliche Perspektive erzeugt und den richtigen Ton trifft. Wichtig war außerdem eine gute Verwendung von Tempuswechseln. Ein Problem, das auch in anderen Texten auftauchte, war die Übertragung von der Wahrnehmung von sozialen Hierarchien und Intimität, die sich oft in Anreden ausdrücken. Zu guter Letzt beschäftigte uns Sofias Übersetzung von Lina Kostenkos „Aufzeichnungen eines ukrainischen Wahnsinnigen“. Wie viel Erklärung braucht kultureller Kontext und für welche Form der Erklärung entscheidet man sich? Verteilt man kleine Hinweise über den Text oder stellt man doch ein Glossar oder gar ein Nachwort ans Ende? Wir haben uns für die erste Variante entschieden. Schwer zu übersetzen war auch der Politjargon des Texts.

Bei so vielen guten Lösungen, die wir gemeinsam gefunden haben, nehmen wir neuen Schwung für’s Übersetzen mit nach Hause. Außerdem freuen wir uns schon riesig auf Krakau, wo wir uns und alle anderen wiedersehen werden.

Hier finden Sie einige Fotos.

Звіт про зустріч учасників українсько-німецької групи в Берліні (2.-4.12.13)

У Берліні наша група вперше зустрілася у повному складі. Працювали ми вдома у Софії, в   оточенні великої бібліотеки, з кавою, печивом та шоколадом. В перервах – дивилися новини з Євромайдану.

Програму варштатів ми отримали завчасно, то ж знали, що нас чекає. На кожного учасника було відведено достатньо часу. Спершу ми працювали над перекладом Штефана. Це був фрагмент оповідання Маріанни Кіяновської „Гра у живе і мертве“. Ми довго думали над тим, як можна перекласти на німецьку ді – так головна героїня кличе свого дідуся. У цьому поетичному тексті дуже важливим є ритм, тож ми міркували над тим, як можна його відтворити в перекладі.

Тоді надійшла черга Ніни. Вона переклала три короткі новели Мирослава Дочинця. На прикладі першої новели „Цинандалі“ ми міркували над тим, як перекладати розмовну мову так, щоб вона відображала певну особу. Коли ми обговорювали новелу „ Камінь терпіння“, Клаудія пояснила нам як можна зберегти діалектне забарвлення мови і чому не варто брати за основу якийсь конкретний німецький діалект.

Констанца представила переклади трьох коротких оповідань Дзвінки Матіяш зі збірки „Троянди, дощ, сіль“. Тут йшлося передовсім про те, як зробити мову „дитячою“ та підібрати властивий дитині стиль. На прикладі цих текстів ми знову обговорили правильне вживання часових форм. Проблема, яка виникала в різних текстах – як передати німецькою стосунки між різними особами та різну ступінь інтимності, яка виражається у формі звертання.

Накінець надійшла черга Софії та фрагменту з роману Ліни Костенко „Записки українського самашедшего“. Чи пояснювати культурний контекст тексту і в якій формі це робити? Одна можливість – вводити в текст невеликі уточнення, інша – детальний предметний покажчик або післямова. Ми вибрали перший варіант. Труднощі виникали таком з перекладом політичного жаргону.

Нам вдалося знайти цілу низку рішень і вони мотивують нас до подальшої роботи над текстами удома. Крім того, ми страшенно тішимося, що невдовзі всі разом зустрінемося у Кракові.

З німецької переклала Софія Онуфрів

-

Ihr Kommentar

Ihre E-Mail-Adresse wird nicht veröffentlicht. Erforderliche Felder sind mit * markiert.


Newsletter

Blog

Übersetzungswürfel

Translating cube

Veranstaltungen

Events